Меморіальні таблички Києва

6 min readMar 31, 2024

Нижче передісторія, а зараз дизайн. Перше рішення — це розділення табличок на всіх, хто ніс службу (військових, нацгвардійців тощо), та загиблих цивільних, яких теж треба вшановувати. Звідси перше рішення — розділити візуально та використати шрифт UAF Memory для військових та загальний київський Proba Nav2 для інших.

Далі також хотілося додати приналежність у символах і додавати або символ роду військ, або комбатантський хрест (загальний символ для всіх), а для цивільних просто використати малий державний герб.

Далі кожної таблички може бути два варіанти — з фото, якщо воно є, або ж без (іноді буває немає гарного фото, чи спеціально треба уникнути його використання).

Далі елементи:

Прив’язка до місця, або ж чому саме тут встановлена ця табличка. 1.2) Нагороди та відзнаки.
Ім’я та прізвище.
Позивний і підрозділ для військових.
Вік людини. Знову ж зоб уникнути суто похоронного формату “дата народження — дата смерті”, додатково це дає осягнути не просто дати, а наскільки молоді були люди.
Додатковий текст про обставини смерті.
Ще є місце під QR та короткий лінк, якщо вони будуть.
Фото. Дуже хотілося уникнути формату з фото в рамці чи обрізане десь по центру, бо вони дуже нагадують надгробки, натомість за прикладом Дніпра, більш людяно виглядають фото до краю формату. Але з точки зору графіки це має бути не фотозображення, а адаптована під гравіювання графіка.

Завантажити PDF з правилами

Матеріал та технологія. Питання поки відкрите. Але здається найбільш нейтрально в середовище виглядатиме алюміній. Технологія я певен має бути гравіювання та фарбування, як у Дніпрі. У конструкції не має бути зайвих “прикрашань” з мармуру чи чогось такого, бо це робить таблички занадто масивними. І поки найбільш утилітарними виглядають віддалені кріплення (хоч вони і додають металеву шайбу спереду).

Роздрукував кілька розмірів, приміряв на будинках, розміри вийшли 570×300 мм з фото та 400×300 мм без фото.

Передісторія

Мені прийшов запит на дизайн меморіальної таблички для Києва, бо Департаменту архітектури КМДА звідкись прийшла задача зробити стандарт табличок і вони не довго думаючи просто взяли взірець зі Львова і вирішили затвердити, ніяк не осмислюючи це.

Тим паче що і приклад львівських не те щоб гарний взірець: це видно з деяких розмірів шрифтів та відсутності роботи з військовою символікою, бо більшість цих табличок все ж присвячена їм.

І от проєкт попав в руки депутатів КМР і вони поки зупинили процес, бо шрифт у табличках не як на адресних покажчиках, а має ж бути однаковим.

Якщо винести за дужки взагалі весь процес узгодження, де доводиться реагувати та щось на швидку руку придумувати. Просто поміняти шрифт кардинально не змінює результат. На що я звернув увагу в першу чергу і над чи треба подумати:

1. Чи буде хтось весь процес адмініструвати? Бо так простіше буде контролювати, щоб всі таблички були однакові. Якщо затвердити просто стандарт і дати всім з ним працювати, то вийде, як з адресними покажчиками в Києві, які масово роблять не за правилами та не з тих матеріалів. Якщо контролювати ніхто не буде, то хоча б можна зробити сайт на якому можна згенерувати макет.

2. Технологія та матеріали. Або закласти щось максимально вживане, або треба пошукати щось якісне і естетичне на вигляд. У Дніпрі от обрали гравіювання на 4 мм алюмінії з заливкою фарбою. Має гарний вигляд, максимально довговічне, і не ржавіє/зеленіє з часом, на відміну від латуні. Той самий приклад з Києвом: є затверджені матеріали, але масово роблять не так і ніхто не контролює, тому по Шевченківському району купа пласких табличок з композиту, а не металеві.

3. Елементи на самій табличці:

Що таке “info info”? Яка інформація передбачається? В якому вигляді? Чи буде це стандартизовано чи модеруватись (явно ні)? Що важливо вказувати про людину?
Точно мають бути два формати з фото і без, бо фото буде не у всіх.
Фото. Потрібен загальний, бажано монохромний стиль. І ще це залежить від бажаної технології нанесення зображення. Далі мають бути критерії як фото відбирати і як готувати. Це не описано.
Далі питання чи таблички тільки для військових, чи також для працівників ДСНС або цивільних. Від цього залежить, що краще вказувати у тексті. Якщо мова про військових, то бажано і символіку і стиль ЗСУ брати за основу, щоб був єдиний стиль по країні + для них важливе вказання підрозділу та позивного. Для решти можна придумати більш загальний.
QR-код. Перед тим як вводити на табличку код, то має бути якесь єдине місце/сайт, на який посилатись і на якому буде інформація про людину. Звідси випливає, що хтось має модерувати цей ресурс та оновлювати. Інакше на табличках надовго лишаться неробочі коди.

Тож отримавши матеріали та поставивши питання “в повітря” (чого так — питання філософське), я взявся подумати, як би робив на свій розсуд.

Звідки взагалі взялась ця задача: зараз дуже швидко встановлюють пам’ятні дошки у школах, а виглядають вони зазвичай як гранітні плити, чим нагадують надгробки й ретравматизують чи тригерять дітей. Плюс відсутність стандартів були першопричиною розробки табличок.

Originally published at https://blog.alexkolodko.com.

Інші приклади

Дніпро

У Дніпрі затвердили нещодавно і вони провели рік, шукаючи гарний матеріал і технологію (алюміній з гравіюванням). Автори — Dnipro.design, t.me/dniprodesign

Розпорядження: 27–13/2, 13.02.2024 Про затвердження вимог щодо зовнішнього вигляду меморіальних дощок загиблим внаслідок російської агресії